A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Південна міська територіальна громада
Харківська область, Харківський район

Історична довідка

місто Південне

      25 жовтня 2020 року шляхом об’єднання Південноміської ради та Будянської селищної ради було створено Південну міську раду Харківського району Харківської області, до складу якої увійшли наступні населенні пункти: м.Південне, смт Буди, сел.Першотравневе, с.Бідряги та с.Бистре.

    Місто Південне виникло у 1963 році внаслідок об'єднання колишніх селищ міського типу Комарівка (виникло XVII століття) та Південне (засноване 1906 року працівниками Південної залізниці).

     Місто розташоване в північно-західному напрямку від міста Харкова. Найвища точка міста - 180 метрів над рівнем моря, найнижча - 122 метра. Південноміська рада також утворена у 1963 році, до її складу увійшли місто Південне й селище Першотравневе.

Південне - це місто, в якому народилися, жили видатні люди, що прославили не тільки Південне, а й Україну на весь світ. Це доктор наук Кнорозов Юрій Валентинович - історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етнографії; засновник радянської школи майяністики, лауреат Державної премії СРСР, Кавалер Ордена Ацтекського орла (Мексика) та Великої золотої медалі (Гватемала).

Професор Шпак Володимир Степанович, винахідник палива для космічних ракет, яке забезпечило успішний політ радянської людини в космос. Строна Іван Григорович - професор, доктор сільскогосподарських наук.

Його відкриття, роботи по насінництву відомі у всьому світі. Платонов Костянтин Іванович - професор, доктор медичних наук, засновник курорту «Березовські мінеральні води».І ще понад 200 вчених, наукових працівників, які творили в м.Південне, вважаючи його найкращим місцем для роздумів, творчості, діяльності.

Південне можна вважати найунікальнішим містом Передмістя. Понад сто років тому його квартали були сплановані чітко під прямим кутом. Працівники Курсько-Харківсько-Севастопольської та Харківсько-Миколаївської залізниць почали тут зводити однотипні будинки зі зрізаними дахами для себе, називаючи їх лініями, впорядковували навколишню територію.

У 1908 році проклали водопровід, а 1910 року було введено в дію електростанцію, що забезпечувала будинки електричним струмом. Школу, Народний будинок, громадські споруди тоді будували за такими ж типовими проектами. У Народному будинку в 1910-1911 роках працював міський театр. Тут грали місцеві аматори та професійні актори з Харкова. Було поставлено кілька чудових вистав.

У ті ж роки у Південному була створена і спілка споживачів «Загальна користь», до якої входило 119 членів. Про все це та багато іншого можуть дізнатися туристи, котрі забажають приїхати сюди. Чого тільки варта трагічна історія життя і смерті легендарного правозахисника й письменника Гелія Снегірьова, який кілька років прожив у Південному.

За радянських часів виникли деякі промислові підприємства, але загалом місто набуло курортного статусу. Адже у місті знаходилось кілька дитячих оздоровчих таборів та будинків відпочинку. Тут охоче зводили свої садиби творчі та наукові працівники не тільки з Харкова, а навіть із Києва. Тому це місто ще називають столицею творчої інтелігенції Передмістя.


селище міського типу Буди

     Харківський історик професор А. Г. Слюсарський зазначав, що на Слобожанщині в 17-18 століттях виникли “буди”, тобто виробництво по виготовленню дьогтю, смольчуга, поташі, скла.

  У своїй праці “Соціально-економічний розвиток Слобожанщини” він стверджував, що в 1710 р. в Будах функціонувало виробництво скла “буда скляна”.

У 70-80 роках 17 століття Буди виникли у володіннях Харківського полковника Г. Донца. На початку 18 століття землі селища належали поручику князю Я. Крапоткіну.

У 1785 році Будами володіє поміщик П. Щербінін, підданих 19 дворів, 165 чоловіків, 167 жінок.

У 1847 році в Будах було два винокурних заводи. Мешканці селища займалися сільським господарством та будними промислами. Інтенсивніше заселення Буд почалося з розвитком промисловості.

Продовжуючи розвиток своєї справи, відомий фарфоро-фаянсовий монополіст М. С. Кузнєцов вирішив побудувати на Україні ще одне підприємство (після Слав’янська) поблизу міста Харкова.

Особисто ознайомився з місцевістю і вирішив побудувати фабрику в Будах, тому що в той час Буди були оточені з усіх боків дубовими лісами. Це вирішило питання щодо опалювання фарфоро-фаянсових виробів.

У 1887 році була заснована Будянська фарфоро-фаянсова фабрика. На ній працювало 800 чоловік, діяло 7 круглих горнів, кожний місяць випускалося 12 пудів посуду.

На території фабрики були побудовані окремі приміщення: контора, старообрядська церква, будинок управляючого фабрики, будинки для службовців, баня, каретний двір, школа і великий двоповерховий будинок  на 50 квартир.

На початку ХХ століття Будянська фабрика була вже великим господарством з корпусами, майстернями, а також з лікарнею, училищем, церквою.

      У 1903 році була побудована за проектом Нємкіна православна церква в центрі селища на високому місці.

З червоної цегли, під залізною покрівлею, її дзвіниця мала 12 маленьких дзвоників і один великий. Церковний хор створив основу світського хору.

Пізніше у селищі виник духовий оркестр та драматичний колектив. Визначною пам’яткою церкви був фарфоровий іконостас блідо- блакитного кольору з золотим розписом, виготовлений на Тверській фабриці М.Кузнєцова. Люстра на 200 свічок відбивала фарфор чарівним світлом.

По стінах церкви були кольорові стелажі, долівка була викладена керамічною кахлею. Підвал опалювався. Від церкви майже до самого входу на територію фабрики пролягла широка алея, обсаджена тополями.

Після побудови церкви по обидва боки дороги почали виростати будинки, що будували робочі за дозволом управляючого фабрикою Є.Шварценберга. Вулицю назвали Грабіловкою. Початок її було положено у 1887 році.

Фабрикант М.Кузнєцов сприяв розвитку спортивного дозвілля своїх робочих, а саме футболу. У Буди футбол був завезений з Одеси. «БФК» - Будянський футбольний клуб можна назвати фірмовим клубом «Товариства М.С.Кузнєцова».

Він утворився у 1910 році і став найстарішим у краю. Але смт. Буди над усе цікаве його людьми. Воно виховало немало відомих особистостей. Це й герої праці, й ціла плеяда талановитих художників і скульпторів, роботи яких неодноразово експонувалися на міжнародних виставках декоративно-ужиткового мистецтва.

Мешканці селища дали країні багато військових офіцерів, якими вони пишаються. А ще в 20-ті роки 20-го століття в селищі працював відомий композитор Б. Кожевніков.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь